І знову Чорногора
Нарис про мандрівку зимовим
Чорногірським хребтом
Рішення сходити в Карпати прийшло спонтанно. Випало
багато святкових вихідних і намітився вільний тиждень, чим і скористались.
Квитки брали в останній момент на незручний час і некомфортні місця, але хіба
це спинить туриста?! Пам’ятаючи досвід спроб минулих років пройти хребет,
особливо амбітних планів не будували, так як не дивлячись на досить високу
температуру вдень, вночі все ж було морозно, та й синоптики обіцяли сніг.
Стартувати вирішили з села Луги. План був піднятися до зручної колиби на шляху
до Попа Івана Чорногірського і там вирішити, чи піти далі, чи погуляти
радіально.
В Луги доїхали о третій годині, до старту нас не
довезли, так як на дорозі сталася аварія і автобус не міг об’їхати лісовоз, що
проломив власну кабіну колодами, які сам і віз. Бідний так загрузився, що в
якийсь момент колоди по інерції з’їхали на перед, що і призвело до розплющення
кабіни.
