Активний відпочинок та незабутні враження
Вітаю Вас Гость

Меню сайту
Спортивний туризм
[08.04.2011][Гірський туризм]
Кубок МКС. Результат...
[26.03.2011][Гірський туризм]
Спасатель 2011
[26.03.2011][Гірський туризм]
Чемпіонат Львівської...
[26.03.2011][Гірський туризм]
Чемпіонат Чернігова ...
[26.03.2011][Гірський туризм]
Кубок Донбасу сніжно...
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 41
Наша кнопка

<a href="//turism.ucoz.ua/" target="_blank" >
<img src="//turism.ucoz.ua/images/baner3.gif" title="Активний відпочинок" style="border: none;" alt="" />
Архів записів
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Звіт

Про гірський туристський спортивний похід

IV категорії складності

по центральному Кавказу

(Безенгі - Приельбрусся)

здійснений з 28.06 по 13.07.2009 р

Маршрутна книжка № 30-09

Керівник групи:

Скуловатова Олена Вікторівна

(063)0504580 soval@bk.ru


Зміст

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід
    Параметри походу
    Характеристика районів проведення походу
    Докладна нитка маршруту
    Дані про досвід учасників
2. Організація туристського спортивного походу
    Загальна ідея походу
    Варіанти під’їзду та від’їзду. Обґрунтування вибору точок початку та кінця маршруту
    Аварійні виходи з маршруту та його запасні варіанти
    Зміни маршруту та їх причини
    Інформація про проходження маршруту кожним учасником
3. Графік руху та технічний опис проходження маршруту
    Графік руху
    Висотний профіль маршруту
    Технічний опис проходження маршруту
    Технічні перешкоди
    Картографічний матеріал
4. Висновки та рекомендації щодо проходження маршруту
5. Додатки
    Перелік особистого та групового спорядження, склад аптечки та ремнабору
    Оцінка придатності інвентаря, рекомендації щодо спорядження та інвентаря
    Перелік продуктів, раціон харчування та їх вага
    Загальна вага продуктів та спорядження на групу та в середньому на людину (чол., жін)
    Кошторис витрат на похід
    Список літератури, туристських звітів та інших джерел інформації



1. Довідкові дані про туристський спортивний похід.

1.1. Параметри походу


Вид

туризму

Категорія

складності

Довжина

маршруту, км

Загальна

тривалість

Кількість

ходових днів

Термін

проведення

гірський
IV
161
17
16
28.06-14.07



1.2. Характеристика районів проведення походу

Район Безенгі, як правило, обирають для походів вищих категорій складності. Він зручний з точки зору під’їздів та організації забросок. Сучасний сервіс турфірм поставлений на високий рівень, а близькість а.т. Безенгі та Уллу-Тау забезпечує отримання додаткової детальної інформації по маршруту, дає можливість на місці звернутись за допомогою.
Район недарма вважають одним з найкрасивіших місць Кавказу. Безингійська стіна справляє незабутнє враження на тих, кому відкривається з туману. А ще водоспади, нарзани та дикі тури нікого не лишають байдужим.
У гірському масиві Безенгі розташовано шість «п’ятитисячників». Умови сходження тут найбільш суворі, порівняно з іншими районами Кавказу. За час перебування тут ми кожен вечір потрапляли в дощ внизу та в снігопади нагорі. Погода починала псуватись вже з одинадцятої години і лише дуже ранні (приблизно о четвертій ранку) підйому давали змогу пройти всі перешкоди. Одного разу ми навіть потрапили в грозу на Піку Баумана. Що показово, як тільки перейшли в сусідню від Безенгів – Чегемську ущелину, погода відразу стала гуманнішою.
Площа льодовиків тут також більша, порівняно з іншими районами Кавказу. Велика кількість снігу полегшувала проходження деяких ділянок маршруту, але збільшувала лавинну небезпеку та ускладнювала організацію страховки.

1.3. Докладна нитка маршруту

С. Безенгі – дол. р. Черек-Безенгійський – дол. р. Думала – льод. Уллуаузна – пер. Коштан (1Б, 3450) – пер. Дополнітєльний (1А, 3050) – дол р. Черек-Балкарський – дол. р. Тютюнсу – льод. Тютюн – пер. Туристів Грузії (2А, 3668) – пер. Скалистий (2Б, 3986) – льод. Крумкол – дол. р. Крумкол – льод. Дихсу – льод. Башхаауз – пер. Дихніауш (2Б, 3836) – в. Дихніаушбаши (2А альп., 4044) – льод. Безенгійський – Джангікош – а.т. Безенгі – дол. р. Черек-Безенгійський – с. Безенгі – дол. р. Кішликсу – пер. Шекі (н/к, 2524) – дол. р. Кардан – с. Булунгу – дол. р. Чегем – с. Верхій Чегем – дол. р. Гара-Аузусу – т.б. Чегем – прит. Пн. Твібер – льод. Бодорку – пік Баумана (2А альп., 4043) – пер. Бодорку Пн. (2Б, 4012) – льод. Башиль – дол. р. Башиль-Аузусу – льод. Півн. Башиль – пер. Голубєва (2А, 3702) – в. Ору-Баши (1Б альп., 4259) – льод. Юном – дол. р. Куллумколсу – а.т. Уллу-Тау – дол. р. Адир-Су – с. Верхній Баксан.

1.4. Дані про досвід учасників


П.І.П.

Рік

народ

ження

Обов'язки в поході

Туристський

досвід

Контактна

інформація

Скуловатова Олена

Вікторівна

1982
Керівник

IV ГУ Тянь-Шань

ІІІ ГК Кавказ

-

Андрущенко Микола

Сергійович

1986

Зав. снорядженням,

орієнтувальник

ІІІ ГУ Кавказ

3Б альп. Кавказ

0938566924

Макаренко Євген

Миколайович

1986
Зав. госп.
ІІІ ГУ Кавказ
0394919403

Грачов Олексій

Юрієвич

1989

Хронометрист,

фотограф

ІІІ ГУ Кавказ
0504549409

Данченко Ніна

Миколаївна

1987
Медик
ІІІ ГУ Кавказ
0984421236

Баканов Олексій

Петрович

1984
Ремонтувальник
ІІІ ГУ Кавказ
0975307417

Скорогляд Іван

Васильович

1986
Учасник
ІІ ГУ Кавказ
0938247072



2. Організація туристського спортивного походу

2.1 Загальна ідея походу

Загальною метою літньої альпіністко-туристичної підготовки було максимально підвищити досвід учасників та оглянути район. Тому в загальний план входило: пройти похід четвертої категорії складності, здійснити сходження на Ельбрус та закрити розряди в а.л. Уллу-тау. Основною метою походу було підвищення рівня кваліфікації учасників та майстерності керівника, відповідно до розрядних вимог (керівник вперше керував, а всі учасники вперше проходили похід четвертої категорії складності) та знайомство з новим, для нас, районом Кавказу. Задачі походу передбачали: складання оптимального варіанту нитки маршруту, який би відповідав заявленій категорії складності, меті походу, правильній акліматизації та враховував поступове ускладнення перешкод; вивчення змін сніжно-льодової ситуації та особливостей кліматичних умов району; максимальне полегшення маси рюкзаків шляхом організації забросок (продуктів, газу, медикаментів, миючих засобів, особистих речей та спорядження); підвищення рівня фізичної, технічної та тактичної підготовки учасників та керівника. Виходячи з мети та завдання походу було обрано маршрут, що передбачав поступову адаптацію та акліматизацію при проходженні перевалів Коштан 1Б та Дополнітєльний 1А. Після цього було заплановано цікаве лінійне продовження маршруту вздовж ГКХ з проходженням максимально технічно складних перевалів, дозволених для даної категорії і сходженнями на вершини. Однак заплановане вдалося реалізувати не в повній мірі, через заборону виходу на ГКХ та прилягаючі перевали. Так дуже логічну зв’язку перевалів Цаннер – Кітлод довелося замінити на нелогічний обхід Каргашиля через пер. Шекі. А Проходження пер. Кара-Кая Сх. стало неможливим через підвищену пильність прикордонників викликану проведенням контртерористичної операції.

2.2 Варіанти під’їзду та від’їзду. Обґрунтування вибору точок початку та кінця походу.

Організацію під’їздів та забросок, а також підготовку документів ми довірили фірмі «ТАУ-сервіс» bezonec@list.ru (Масхутов Борис). Хочеться відзначити, що нас вразив високий професіоналізм, послідовність та пунктуальність Бориса. Йому вдалося вибити для нас перепустки в прикордонну зону (на той момент були значні труднощі у багатьох туристів з перепустками, деякі навіть повернулись додому), він оформив перепустку в заповідник (і що приємно вона була цілком законною та працювала, на відміну від тих, які роблять фірми в Домбаї), зробив реєстрацію на території Росії (ми віддали йому заздалегідь заповнені бланки і ксерокси паспортів, а він лишив реєстрацію для нас в а.л. Бєзингі, куди ми заходили після першого кільця), він організував нам трансфер по досить пристойній цині та розвіз заброски.
До П’ятигорська ми добирались поїздом Київ – Мінводи. Прибули о п’ятій ранку де нас чекала машина фірми-перевізника. Завантажившись, заїхали в офіс фірми, що зайняло хвилин 15, де віддали заброски та розібралась з паперами. Крім того Борис купив для нас дві сімкарти для дзвінків по Росії (з Українськими паспортами їх не продають). Після обіду ми вже були на місці старту.
Ціни на послуги на 2009 рік.
1. Оформлення перепусток в прикордонну зону (за два місяці ми відправили факс в Нальчик). - 100 руб./ос.
2. Оформлення реєстрації на території Росії. 300 руб./ос.
3. Оформлення перепусток в заповідник - 100 руб./ос.
4. Зустріч в П’ятигорську та доставка в а.л. Безенгі. ПАЗ - 5500 руб.
5. Заброска в а.т. Уллу-Тау. - 2000 руб.

2.3 Аварійні виходи з маршруту та його запасні варіанти

Заявлена нитка маршруту:

С. Безенгі – дол. р. Черек-Безенгійський – дол. р. Думала – льод. Уллуаузна – пер. Коштан (1Б, 3450) – пер. Дополнітєльний (1А, 3050) – дол р. Черек-Балкарський – дол. р. Тютюнсу – льод. Тютюн – пер. Туристів Грузії (2А, 3668) – пер. Скалистий (2Б, 3986) – льод. Крумкол – дол. р. Крумкол – льод. Дихсу – льод. Башхаауз – пер. Дихніауш (2Б, 3836) – в. Дихніаушбаши (2А альп., 4044) – льод. Безенгійський – Джангікош – а.т. Безенгі – дол. р. Черек-Безенгійський – с. Безенгі – дол. р. Кішликсу – пер. Шекі (н/к, 2524) – дол. р. Кардан – с. Булунгу – дол. р. Чегем – с. Верхій Чегем – дол. р. Гара-Аузусу – т.б. Чегем – прит. Півн. Твібер – льод. Бодорку – пік Баумана (2А альп., 4043) – пер. Бодорку Півн. (2Б, 4012) – льод. Башиль – пер. Кара-Кая Сх. (1Б, 3586) – льод. Башиль – пер. Грановського (2А, 3702) – льод. Адир-Су – дол. р. Адир-Су – а.т. Уллу-Тау – дол. р. Адир-Су – с. Верхній Баксан.

Запасні варіанти:

1. Пер. Ашинова (1Б, 3725) замість пер. Скалистий (2Б, 3986).
2. Пер. МВТУ (2А, 4016) замість пер. Дихніауш (2Б, 3836).
3. С. Булунгу – т.б. Башиль замість пер. Бодорку Півн. (2Б, 4012)
4. Пер. Голубєва (2А, 3702) замість пер. Кара-Кая Сх. (1Б, 3586)+пер. Грановського (2А, 3759)

Аварійні виходи з маршруту:

1. Дол. річки Черек-Балкарський – с. Верхня Балкарія.
2. Льод. Дихсу – с. Верхня Балкарія.
3. Льод. Башиль – т.б. Башиль.

2.4 Зміни маршруту та їх причини

Враховуючи напружену ситуацію, що склалася в Приельбруссі в зв’язку з проведенням контртерористичної операції і викликала помітне підвищення активності прикордонників, було вирішено не виходити на прилягаючий до ГКХ перевал Кара-Кая Східна, а спуститись нижче і розвідати ситуацію. Згодом було встановлено, що шлях підйому на пер. Кара-Кая, Кара-Кая Сх., Башиль-Ауз та Каракайський льодопад чудово проглядається з «секрету» прикордонників, що знаходиться на правому березі річки Башиль-Аузусу в кінці зеленки. Отже замість запланованої зв’язки Кара-Кая Сх. + Грановського було пройдено перевал Голубєва.

2.5 Інформація про проходження маршруту кожним учасником

Маршрут пройдено всіма учасниками в повному обсязі окрім сходжень на вершини Дихніаушбаши та Ору-Баші. На Дихніаушбаші здійснили сходження двоє учасників: Скуловатова О.В. та Андрущенко М.С. На Ору-Баші – четверо: Скуловатова О.В., Андрущенко М.С., Баканов О.П., Данченко Н. М.

3. Графік руху та технічний опис проходження маршруту

3.1. Графік руху


3.2.    Висотний профіль маршруту


Пройдений

кілометраж

Висота над

рівнем моря


6
1550
Дельта р. Думала
17,5
2900
Ночівля №1
24,5
3450
Пер. Коштан
27,5
3050
Пер. Дополнітєльний
33,5
1500
Дол. Черека-Балкарського
44,5
3668
Пер. Туристів Грузії
46
3986
Пер. Скалистий
52
2506
Вихід на льод. Дихсу
61
3836
Пер. Дихніауш
61,5
4044
В. Дихніаушбаші
66,5
3200
Австрійські стоянки
72,5
2316
А.т. Безенгі
80,5
1500
С. Безенгі
86
2524
Пер. Шекі
100
1500
С. Булунгу
122
2113
Т.б. Чегем
127,5
4043
Пік Баумана
128
4012
Пер. Бадорку Пн.
134
2704
Льод. Башиль
139,5
3702
Пер. Голубєва
140,5
4259
В. Ору-Баші
149
2500
А.т. Уллу-Тау
161
1550
С. Верхній Баксан



3.3. Технічний опис проходження маршруту

ДЕНЬ ПЕРШИЙ


28.06.09
О 05:20 наш потяг прибув до П’ятигорська. На вокзалі нас зустрів водій фірми «Тау-Сервіс», з якою ми домовлялися про трансфер. Завантажившись у комфортабельний ПАЗик ми вирушили в Безенгі, по дорозі заїхавши в Нальчик для оформлення документів. Завдяки попереднім домовленостям і сумлінній роботі представників «Тау-Сервіс», зокрема Саракуєва Бориса вдалося вирішити всі питання всього за пів години, тим самим зекономивши пів дня, які зазвичай витрачаються на бюрократичну тяганину. Речі які мали потрапити як заброска в альптабір Безенгі ми залишили Борису. Вони були доставлені згодом і залишені на складі на прізвище керівника групи.
В 11:30 наша група висадилась в с. Безенгі.
Починаємо рух вгору по широкій ущелині з автомобільною дорогою (Фото1). Погода ясна, незначна хмарність. За два переходи зустрічаємо поворот в долину Думали (Фото2). Вхід в ущелину вузький, його закриває будиночок лісника. Звернувши з основної дороги, що веде до альптабора стаємо на обід в 14:00, не доходячи до сторожки 200 м.






Фото1. Дол. р. Черек-Безенгійський
Фото2. Початок підйому в долину Думали
 

Підійшовши до двору єгеря бачимо, що іншого більш-менш простого способу потрапити в Думалу немає. Тому радимо всім хто сюди збирається заздалегідь подбати про перепустки до заповідника. Перевіривши нашу перепустку Іслам побажав нам щасливої дороги і ми, не зволікаючи, покинули гостинного господаря.
Підйом починається серпантином по крутому трав’яному схилу на лівому березі річки Думала (Фото3). 100 м. крутого схилу закінчується широким виположенням. Добре набита стежка траверсує трав’яні схили, плавно набираючи висоту, місцями вона проходить крізь чагарі березового криволісся. Через деякий час ми виходимо до коша. В цьому місці переходимо по мостику (Фото4) на правий берег річки і далі продовжуємо підйом.



Фото3. Початок підйому в долину Думали
Фото4. Міст через Думалу в районі коша

О 16:00 починається досить сильний дощ. Дістаємо тент і під ним перечікуємо 20-25 хв. поки він не вщухне. Попереду видно місце впадіння річки Кючменсу в Думалу (Фото5). Зустрівши місток переходимо знову на лівий берег. Досить скоро Думала робить крутий поворот на південь. Тут відкривається вид на льодовик Уллуаузна і хребет від піка Каінхашева до Коштан-Тау. Продовжуючи рух зустрічаємо метеорологічний водозбірник і велике стадо яків. Не доходячи 300 м до древнього моренного валу, який перетинає долину впоперек, стаємо о 18:00 на ночівлю між великими каменями, що захищають від холодного вітру з льодовика Уллуаузна (Фото6).




Фото 5. Р. Кючмесу
Фото 6. Місце першої ночівлі


ДЕНЬ ДРУГИЙ


29.06.09
Підйом о 5:00. Снідаємо, збираємось і в 6:00 виходимо з місця стоянки. Тримаючись правої сторони ідемо в напрямку льодовика. Переходимо через поперечний моренний вал і рухаємось між руслом льодовика і високим бортом древньої лівобережної морени. Варто зауважити, що зустрічаються описи в яких пропонується рух по гребеню лівобережної морени, але нам такий шлях не здається простішим, оскільки можливі труднощі при спуску з гребня по дуже крутому осипному камененебезпечному схилу. Шлях підйому на перевал Коштан добре проглядається. Видно пониження зі сніжником біля основи правобережної морени, там починається крута частина підйому на перевал. Близько години рухаємось вздовж лівого борту Уллуаузни, він досить крутий: 45º (Фото7). Для підйому на льодовик організовуємо перильну страховку 20 м (Фото8). Поки вішаються перила п’ємо чай.



Фото7. Борт льодовика Уллуаузна
Фото8. Підйом по перилам

Піднявшись, продовжуємо рух у потрібному нам напрямку (Фото9). Льодовик відкритий, пологий, вкритий моренним чохлом, не розірваний, тріщини майже не зустрічаються. Спуск з льодовика на протилежному боці не викликає таких ускладнень, як підйом. Піднімаємось на правобережну морену по крутому кулуару зі сніжником (Фото10), який виводить на широкі осипні схили. Починаємо підйом забираючи вліво, траверсуючи середнього розміру осип. Через два переходи виходимо до невеликої висячої долини з озерцем. Від озерця прямо вгору починається сніжний схил, що веде до перевального зльоту (Фото11). Перед підйомом (13:00) вирішуємо пообідати і відпочити годинки півтори.



Фото9. Шлях підйому
Фото10. Підйом на правобережну морену


На сніжнику, що починається від озера видно свіжі поодинокі камені, тому на початку підйому забираємо лівіше на осипний гребінь. Після виходу на сніжник рухаємось прямо вгору по лінії падіння води. Схил не крутий ~30°.
Через 200 м виходимо на виположення – ми в цирку перевалу. Чітко проглядається сідловина перевалу і перевальний зліт: схил 50 м крутизною ~35º. За пів години вся група підіймається на перевал. Погода ясна, незначна хмарність. Перевальна сідловина осипна (Фото12). Знаходимо тур по центру сідловини. Добре видно шлях спуску, перевал Шести і Дополнітєльний (Фото13).

Фото11. Підйом від озера



Фото12. На пер. Коштан 1Б
Фото13. Вид з пер. Коштан


Фото14. Спуск з пер. Коштан
Фото15. Місце ночівлі
  
Починаємо спуск з перевалу в 18:00 по крутому 35° осипному кулуару (Фото14). Рухаємось тісною групою. Місце неприємне: зруйновані скелі забезпечують камененебезпечність і не дають можливості організувати страховку. Через 200 м спускаємось на сніжник, що виположується. Перетинаємо сніжне плато, забираючи вліво. Воно закінчується моренними валами. Сніг тут ще не повністю зійшов. Вибираючи шлях по залишкам снігу спускаємось до наступної висячої долини за 20 хв. Тут знаходимо осипні острікви з готовими майданчиками під намети. Поруч розташовуються кілька льдникових озер. Вирішивши, що це місце придатне для стоянки – стаємо на ночівлю (Фото15).


ДЕНЬ ТРЕТІЙ


30.06.09
Підйом в 5:30. Чергові практикують навий метод приготування манки способом «кавказьке МАТЕ». Виходимо в 06:30. Зробивши розвідку вибираємо оптимальний шлях, щоб не сильно скидати висоту. Від місця стоянки підіймаємося по пологому сніжному схилу в напрямку пер. Шести 40-50 м. Переваливши через перемичку спускаємось по широкому сніжному викату, після цього траверсуємо схил у напрямку пер. Дополнітєльний (1А). Майже в самому кінці траверсу шлях нам перетинає пояс крупноблочних скель (Фото16).



Фото16. Траверс схилу
Фото17. Вихід на перевал


Фото18. На пер. Дополнітєльний
Фото19. Початок спуску

Вибравши підходяще місце підіймаємось по скелям 30 м ~30-35º прямо вверх і по пологому сніжнику за 10 хв виходимо на плече на 10 м вище потрібного перевалу (Фото17). Спускаємось на осипну сідловину перевалу в 9:30 (Фото18).
З перевалу добре проглядається протилежний Суганський хребет, видно долину Черека-Балкарського і майже весь спуск до нього, що затиснутий у дуже вузькому крутому коньйоні (Фото19). В 10:30 починаємо рух вниз. Спуск дуже неприємний: крутий, осипний, камененебезпечний. Рухаємось тісною групою, переходячи зигзагами від одного борту кулуару до іншого. Небезпечна ділянка досить протяжна, місцями крутизна збільшується, що ускладнює просування вперед. Характер рельєфу не дає ніяких можливостей організувати страховку, а дуже хочеться. Через півтори години після початку спуску виходимо на сніжник (Фото20). Він вкритий «свіжим» камінням, це в черговий раз підтверджує камененебезпечність спуску на всій його протяжності.



Фото20. Спуск
Фото21. Спуск


Фото22. Спуск
Фото23. Долина Черека-Балкарського
 
Сніжник виводить нас на круті трав’яні схили (Фото21). В 12:30 починає накрапати дощ, це ускладнює пересування. З труднощами відшукавши більш-менш придатне для зупинки місце стаємо на обід в 13:00. Варто зазначити, що весь спуск по трав’яним схилам дуже крутий і у випадку сильного дощу складає значну небезпеку! Групам які планують проходити цей перевал у протилежному напрямку варто зауважити, що підйом дуже затяжний (1,5 км перепад) і фізично виснажливий, на ньому зовсім немає зручних місць для організації стоянки.
13:40. Продовжуємо спуск. Характер спуску не змінюється майже до самого кінця каньйону. За 200 м від Черека-Балкарського виходимо на лавинний винос (Фото22). Дорога на цьому березі зруйнована лавинами, тому доводиться самим прокладати шлях через хащі кропиви. На протилежному березі хороша автомобільна дорога. З того боку нас помітили прикордонники, щось махали, але жодних можливостей до них потрапити у нас не було. Згодом ми відшукали дорогу вище по течії, там де вона збереглась (Фото23). Переходимо боковий приток по дерев’яному мосту і через 100 м, знайшовши зручну галявину з дровами, розбиваємо табір (1 год. після спуску до Черека-Балкарського). Звечора проводимо розвідку в пошуках повороту стежки в долину Тютюнсу. Явних орієнтирів немає. Знаходимо порослий травою, але великий тур (висотою 0,8-1 м, 500 м від моста). Від нього вправо відходить майже непомітна заросла стежка, настільки нетоптана, що її майже немає.


ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ


01.07.09
Прокинулися в 8:00. Всю ніч була гроза, йшов сильний дощ. Вранці погода покращилась, вийшло сонце. Ми не поспішали і дали можливість речам підсохнути. Вийшли в 10:00 по розвіданому звечора шляху. Зі звітів про походи в цьому районі ми знали, що стежка іде по правому берегу, петляючи між скелястими обривами каньйону (Фото 24). Пройти можна тільки по цій стежці. Триматись постійно вірного шляху важко, тому що стежка постійно губиться в заростях свіжої зелені. Через три години після початку підйому виходимо на крупну морену, що тягнеться вздовж річки. 14:00, починається дощ. Дістаємо тент і готуємо обід (Фото25).




Фото24. Підйом по каньйону
Фото25. Обід на морені
Вихід в 15:00. Продовжуючи підйом вздовж річки виходимо до порослих березовим криволіссям розливів. Долина східцями підіймається вгору. Іде дощ, трохи вище нас стоїть густий туман. Шлях підйому майже не проглядається. Прямуємо вздовж основного русла річки, забираючи вправо і перетинаючи багаточисленні бокові притоки (Фото26). З часом стає видно язик льодовика Тютюн (Фото27). Рухаємось по його древній правобережній морені. 18:00. В кармані морени стаємо на ночівлю.




Фото26
Фото27


Продовження тут >>>
Вверх LogUA Экстремальный портал VVV.RU